Освітня програма

СХВАЛЕНО                                                                                           ЗАТВЕРДЖУЮ

Протокол засідання педагогічної ради                        Директор В′язівської ЗЗСО І-ІІІ ст.

 08 червня 2022 року №  10                                                    ___________ Л. М. Пилінко

                                                                                       Наказ № 33 від  .08.06.2022 р.

Освітня програма

В′язівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Вільшанської селищної ради

Городищенського району

Черкаської області

                                                              Розробники:

                                                                      директор Л. М. Пилінко та

                                                                      заступник директора з                        

                                                                      навчально- виховної роботи

                                                                      В. І. Лебединець

Зміст

І. Загальні положення

1. Призначення закладу та засоби його реалізації

2. Опис моделі випускника закладу

3. Цілі та задачі освітнього процесу закладу

4. Навчальний план та його обґрунтування

5. Особливості організації освітнього процесу

6. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу

7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

ІІ. Освітня програма початкової школи

1. Вступ
2. Загальний обсяг навчального навантаження
3. Навчальний план
4. Перелік навчальних програм
5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення
6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)
7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою
8. Форми організації освітнього процесу
9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

10.Очікувані результати навчання за освітніми галузями

ІІІ. Освітня програма школи ІІ ступеня

1. Вступ
2. Загальний обсяг навчального навантаження
3. Навчальний план
4. Перелік навчальних програм
5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення
6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)
7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою
8. Форми організації освітнього процесу
9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
10. Очікувані результати навчання за освітніми галузями

ІV. Освітня програма школи ІІІ ступеня

1. Вступ
2. Загальний обсяг навчального навантаження
3. Навчальний план
4. Перелік навчальних програм
5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення
6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)
7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою
8. Форми організації освітнього процесу
9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Розділ 1. Призначення навчального закладу  та засіб його реалізації

В′язівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області був створений за рішенням  Вільшанської селищної ради Городищенського району Черкаської     області  № 7/  VІІ від 26 червня 2019 р.

В′язівський   ЗЗСО І-ІІІ ступенів знаходиться в комунальній власності Вільшанської селищної ради, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер. Засновником навчального закладу є   Вільшанська селищна рада Звенигородського району.

Юридична адреса загальноосвітнього навчального закладу: 19534 Черкаська область, Звенигородський район, с. В′язівок, вул. Центральна, 20, тел.: 94565

В′язівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. №778; Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462, Державний  стандарт  початкової освіти, затверджений постановою  Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87; Державні стандарти базової та повної загальної середньої освіти, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №24 та від 23.11.2011 №1392; Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63.

          Головною метою навчального закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями навчального закладу є забезпечення реалі­зації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, тому освітня програма передбачає:

-        формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності

здобувача освіти;

-        виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-        утвердження емоційно - ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей,

 - формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;

- виховання працьовитості, любові до природи;

- розвиток  національної самосвідомості;

- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

- інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

- рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

- формування потреби у здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинних законодавств В′язівський ЗЗСО І-ІІІ ступенів здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта.

II ступінь - основна загальна освіта.

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

Школи всіх  трьох  ступенів  функціонують  разом.

         Навчальний заклад працює в одну зміну з 5 – ти денним робочим тижнем,  з українською мовою навчання.

           Кількість класів: 11

У школі навчається   173 учні.

Дана Освітня програма створена  на 2019-2023 навчальний рік  відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017,  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказу Міністерства освіти і науки України №743 від 12.08.2022 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти та визнання таких, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»,  наказу Міністерства освіти і науки України №235 від 19.08.2021 «Про затвердження типової освітньої  програми для 5-9  класів закладів загальної середньої освіти», згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів», складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:   

Для учнів 1-2 класів відповідно Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б.;

Для учнів 3-4 класів відповідно Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б.;

Для учнів 5 класу відповідно Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН науки і України №235 від 19.02.21

Навчальний план  для 6-7 класів розроблено за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018 №405  (таблиці  1);

Навчальний план  для 8 - 9 класів з поглибленим вивченням окремих предметів розроблено за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеню з поглибленим вивченням окремих предметів, затвердженими наказом МОН України від  20.04.2018 № 405 ( таблиця 8 );

Навчальний план   для 10-11 класів - за Типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів III ступеню, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 406 (таблиці 2,3)

Освітня програма визначає:

1)    загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2)    очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;

3)    пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

4)    рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

 5)    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

Право громадян на доступну освіту реалізувалося шляхом запровадження різних форм навчання, однією з яких є навчання за індивідуальною формою.     

 Індивідуальним навчанням охоплюються здобувачі освіти, які за станом здоров‘я не можуть відвідувати навчальний заклад.

У В′язівському ЗЗСО І-ІІІ ступенів  створено умови для профільного навчання учнів та поглибленого вивчення окремих предметів. Учні 8, 9 класів вивчають поглиблено українську мову. Старша школа 10-11 класів вивчатимуть українську мову та історію України за профільним рівнем.

Педагогічний колектив реалізує мету  навчального закладу за допомогою основних засобів, які допомагають засвоїти учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Тому в школі створена необхідна база для диференціації на­вчання, що дає можливість забезпечувати оптимальні умови для розвитку кожного школяра, задовольнити його індивіду­альних інтересів.

            У навчальному закладі створені та функціонують: методична асоціація, предметні методичні хаби , психологічна  служба.

            Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

У школі працює 21 педпрацівник, із них :

Вищу кваліфікаційну категорію мають 6 учителів;

9 учителів – І кваліфікаційної категорії;

3 учителі –  II кваліфікаційної категорії;

3 учителів – спеціалісти;

1 учитель має звання «учитель - методист»

Наш навчальний заклад -  заклад рівних можливостей для всіх; заклад, який  намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті;  заклад компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись у закладі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини,  оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління навчальним закладом  зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи закладу з метою, яку колектив школи поставив перед собою. Навчальний заклад працює на засадах “педагогіки партнерства”.

 Основні принципи цього підходу:

• • повага до особистості;
  • доброзичливість і позитивне ставлення;
  • довіра у відносинах;
  •  діалог – взаємодія – взаємоповага;
  •  розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
  • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Навчальний заклад допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи

Педагогічний колектив В′язівського  ЗЗСО І-ІІІ ступенів  створив сучасний навчальний заклад – « Заклад Творчості, Самотворення».

Головним критерієм діяльності школи є те, чого досягають її випускники.   

Саме тому заклад  дбає  про свій педагогічний імідж і прагне створити модель випускника.

Основна ідея   педагогіки творчості — навчити дітей мистецтву життя, виховати гуманістами й творчими особистостями. Адже навчальний заклад  повинен  навчити учня вчитися самостійно, планувати свою працю, шукати шляхи власного розвитку, який здатний до самостворення, творчої побудови життя, конкуренто- спроможної в суспільстві з ринковою економікою.

Стає цілком зрозуміло, що тільки творчий учитель, який сам володіє мистецтвом життєтворчості та є життєвоуспішним, може ви­ховати таку ж успішну особистість.

Тому проекту­вання моделі  Заклад Творчості, Самотворення стало важливим етапом у методичній роботі з педагогічним колек­тивом навчального закладу. Ми ставимо головним завданням: готувати активного, освіченого, здібного, всебічно розвине­ного громадянина України, розкрити потенціал особистості, визначити здібності кожної дитини. Основні стратегічні цілі загальноосвітньої школи бачить у "формуванні освіченої творчої особистості, становленні її фізичного та морального здоров'я, забезпеченні пріоритетності розвитку людини, відтворенні та трансляції культури й духовності в усій різноманітності розвитку людини вітчизняних та світових зразків".

ВИПУСКНИК НУШ – особа, яка самовдосконалюється.

Кожна дитина – неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантом та можливостями. Тому місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини. Колектив працює у творчому пошуковому режимі на основі діалогу культур; присутні гуманні толерантні стосунки партнерського співробітництва між учителем, учнем і батьками; взаємна вимогливість, повага, довіра й атмосфера спільної радості й успіху як основа життєдіяльності колективу.

Ці вимоги були покладені в основу випускника школи. При цьому було відокремлено чотири головні компоненти моделі:

1. Особистісні особливості випускника.

2. Оволодіння випускником знаннями.

3. Готовність випускника до самостійного життя.

4. Самовдосконалення.

Процес творчої побудови особистістю свого життя містить формування образу світу, у якому вона живе, і самої себе як частинки цього світу, тому педагогічний колектив  метою діяльності навчального закладу вважає — зростити фізично й морально здорову, інте­лектуально життєво компетентну особистість, забезпечити учнів високим рівнем якості освіти, створювати умови для повноцінного розвитку здібностей, талантів, збереження здоров’я, самореалізації у власній успішній життєвій творчості.   

Освітній процес у школі  спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей  необхідних для успішної життєдіяльності:

• • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною  та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  •  культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.

          Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Випускник – це особистість, інноватор, патріот.

Інтегрований зміст  галузей знань ґрунтується на принципі наступності між початковою, основною і старшою школою. Усе це є підґрунтям для формування функціональних компетентностей – здатності оперувати знаннями в житті та навчанні.

       Початковий шкільний вік дуже важливий для формування компетентностей. У цьому віці діти в будь-яких культурах навчаються, набуваючи знання про свій соціальний світ.

Початкова освіта дає особистості дитини підґрунтя, базис, але надалі вона потребує подальшого поступового зростання, що базується на наступності,  служить необхідною передумовою формування всіх компетентностей. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: 

• • читати і розуміти прочитане,
  • висловлювати думку усно і письмово, критично мислити,
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію,
  • виявляти ініціативу, творити,
  • уміння вирішувати проблеми,
  • оцінювати ризики та приймати рішення, 
  • конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект,
  •  здатність співпрацювати в команді.

Випускник  повинен не просто йти в ногу з часом, а прагне випереджати

час. Це людина творча, яка саморозвивається, самореалізується.

Інформаційні компетентності передбачають опанування здобувачами освіти інформаційних технологій, уміння самостійно здобувати та використовувати інформацію.

Головним у роботі вчителя повинно стати створення умов для організації цілісної навчальної діяльності учнів, що в кінцевому результаті не просто дасть людині комплекс знань, умінь і навичок, а й сформує її компетентність. Соціальна компетентність – одна з ключових компетентностей, якими повинен володіти сучасний випускник

Розвиток природних здібностей здобувачів освіти в умовах сучасної шкільної освіти відбувається завдяки формуванню компетентності продуктивної творчої діяльності. Ранній розвиток творчих здібностей робить усе подальше навчання в закладі усвідомленим, сприяє правильному фаховому вибору, стимулює потребу у творчій і дослідницькій роботі. Формування ключових компетентностей школярів – перший крок на шляху до створення моделі випускника.

1. Випускник має залишити школу професійно визначеним.
2. Уміти самостійно працювати.
3. Він має прагнути до самоосвіти та вдосконалення
4. Бере активну участь у суспільно – культурному житті країни.
5. Має бути свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки.
6. Свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля.

Випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:

• • мати упевненість у собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, мотивація досягнення успіху,
  •  повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю.
  • опанувати навички навчальної діяльності, прості навички самоконтролю навчальних дій, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник середніх класів має володіти певними якостями і вміннями:

• • на рівні вимог державних освітніх стандартів засвоїти загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
  • опанувати систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);
  • оволодіти основами комп’ютерної грамотності;
  • знати свої громадянські права і вміти їх реалізувати;
  • оцінювати свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;
  • дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
  • вести здоровий спосіб життя;
  • бути готовим до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

Випускник старших класів повинен:

• • засвоїти на рівні вимог державних освітніх стандартів загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
  • засвоїти зміст вибраного профілю навчання на рівні, що забезпечуватиме вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання;
  • опанувати одну-дві іноземні мови на рівні поглибленого вивчення або базовому рівні;
  • опанувати основи комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);
  • оволодіти культурою інтелектуальної діяльності;
  • знати і поважати культуру України та інших народів;
  • поважати свою й чужу гідність;
  • поважати права, свободи інших людей;
  • дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
  • поважати свою працю та працю інших людей;
  • мати почуття соціальної відповідальності;
  • вести здоровий спосіб життя;
  • володіти способами отримання інформації;

Модель випускника – це перший крок, наступний  - це створення умов, за яких ця модель  може бути реалізована.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу навчального закладу

Перед навчальним закладом поставлені такі цілі освітнього процесу:

• забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
• гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
• створити основу для адаптації здобувачів освіти до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
• формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до навчальної діяльності;
• забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти.

Основне завдання початкової школи – створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може й повинно бути для неї успішним, цікавим та привабливим. Виконання цього завдання стане можливим тільки тоді, коли вдасться сформувати позитивне, радісне відношення дитини до:

• шкільної будівлі в цілому (оформлення, комфорт, організація навчального, ігрового та побутового простору);
• приміщення свого класу (унікальна, комфортна естетика й стиль);
• працюючих у школі дорослих (професійно - особистісні якості, стиль поведінки, спілкування та зовнішній вигляд);
• однокласників та інших учнів початкової ланки (безконфліктність взаємовідносин, розвиток шкільного та позашкільного спілкування та дружніх зв’язків);
• змісту навчальної діяльності (доступність, розвиваючий характер, глибина в поєднанні з яскравим представленням матеріалу, різноманітність);
• власних результатів навчальної та позашкільної діяльності, які дає шзаклад (різнобічність системи оцінки знань, орієнтація на успіх, розвиток позитивної самооцінки, допомога в пошуку радісних почуттів від самого перебування у закладі та процесу навчання в ній).

Навчання в 5 – 9 класах школи має власні завдання щодо розвитку життєвої компетентності учня.

 По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок.

По-друге, це розвиток функціональної грамотності здобувачів освіти шляхом формування функціональних компетенцій та пов’язаних з ними здатностей:

• здатність працювати з текстами;
• графічна грамотність;
• здатність до конструктивного спілкування;
• рефлективність, культура мислення;
• трудові навички, елементарна технологічна грамотність;
• здатність до самопізнання, самовиховання.

Рання предметна орієнтація (5-7 класи)

Метою цього етапу є формування бази для вибору напряму подальшої спеціалізації освіти та рівня вивчення окремих предметів. Це обумовлено тим, що кожна людина в житті досягає значних вершин тільки в окремій сфері, пов’язаній з вивченням означеної кількості предметів. І дитина в цьому віці вже здатна визначитися з тим чи іншим переліком напрямів свого майбутнього професійного розвитку й у подальшому свого професійного становлення.

Наше завдання – допомогти дитині визначитися за напрямками, дати їй змогу себе випробувати в різних сферах (гуманітарній, суспільно-гуманітарній, природничо-технологічний, технічній, природничій та ін.), запропонувати ці сфери, навчити в них розумітися. При цьому учням буде запропоновано три рівня (на їх вибір) вивчення кожного навчального предмету: загальнокультурний, загальноосвітній та профільний. Тим самим ми зможемо підвищити внутрішню мотивацію до навчання кожної дитини.

Профільне самовизначення (8-9 класи)

Метою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та створення класів допрофільної підготовки (за гуманітарним  напрямком) або продовження процесу самовизначення в різних предметних сферах в умовах навчання в загальноосвітніх класах. Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, удосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8 – 9 класів здобувачі освіти на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію в системі різнорівневого викладання даних курсів.

На даному етапі організації освітнього процесу особливо важливе значення надається роботі предметних та проектних майстерень. 

Призначення основної школи – розвиток функціональної грамотності здобувача освіти, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.

Профільне навчання (10-11 кл.)

До моменту закінчення навчального закладу старшокласник має підійти психологічно готовим до вступу в доросле життя. Це зумовлює наявність потреб та здібностей, які допоможуть здобувачам освіти реалізуватися в житті.

Метою педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії здобувача освіти на основі його ціннісної позиції.

Головним методологічним принципом побудови навчання на цьому ступені є системний підхід до формування й розвитку предметної (змістовної) та професійної (практичної, дослідницької, проектної) сфер діяльності здобувача освіти через розвиток міжпредметних зв’язків та загальних принципів побудови наукового знання. Це буде спонукати до формування професійного самовизначення кожної дитини.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

          Основним документом, що регулює освітній процес у закладі, є  навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання  

Кількість класів: 11

У школі навчається  176 учні, із них: у  1- 4 класах – 53,  5- 9 класах – 101, 10-11 класах  –22.

Згідно зі Статутом заклад має таку структуру:

- початкова школа (1-4 класи)

– основна школа (5–9 класи)

          – старша школа (10-11 класи)

І. Початкова школа

Навчальний   план  В′язівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів розроблений на основі таких Типових навчальних плані:

-   навчальний план для 1-4 класів  розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти,  затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України  21 лютого 2018

року  № 87).

Працюють в 1 -4 класах  за програмами для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Шияна Р.Б.

 При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, 2- 4 класи – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про освіту".

Структурний зміст навчального плану включає такі компоненти: інваріативна та варіативна складові.

Навчальний план забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державних стандартів.

Освітній процес у школі І – ІІ ступенів буде проводитись за державними програмами з використанням інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2022/2023 навчальному році.

Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система індивідуальних занять, курсів за вибором, яка дозволяє зробити освітній простір  єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних  дисциплін. 

 Викладаються окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

         Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

Варіативна складова розподілена таким чином:

ІІ. Основна школа

Мета та завдання базового навчання  полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення здобувачів освіти основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8, 9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

     Навчальний план для учнів 5 класу відповідно Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН науки і України №235 від 19.02.21

Навчальний план  для 6-7 класів розроблено за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України  від 20.04.2018 №405  (таблиця  1);

Навчальний план  для 8 - 9 класів з поглибленим вивченням окремих предметів розроблено за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеню з поглибленим вивченням окремих предметів, затвердженими наказом МОН України від  20.04.2018 № 405 ( таблиця 8 );

Інваріантна складова робочого навчального плану основної школи забезпечує реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану через предмети і курси, становить 165 годин. 

Надано додаткові години для поділу у 5, 7, 8, 9 класах з інформатики.  

Варіативна частина навчального плану основної школи становить 17.5 годин, складається з 4-х частин:

1. Додаткові години у 5-9 класах на вивчення української мови,  математики, алгебри.

З метою підсилення відповідних базових предметів:

2. Курси за вибором організовані з метою створення умов для формування необхідних компетентностей

3. Індивідуальні заняття введені з метою допрофільної підготовки учнів з української мови. 

4. Поглиблене вивчення української мови  у 8 -9 класах.

Для здійснення допрофільної підготовки з подальшим вибором профільних предметів в старшій школі та  з метою виконання вимог навчальної програми у 8 і 9 класах організовано додаткові години на вивчення української мови.

      У 5-7 класах викладатимуться окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

У межах галузі «Громадянська та історична» в 5 класі вивчається курс «Історія України, у 6 – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України.

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року так:

ІІІ. Старша школа - 10-11 класи.

Робочий навчальний план старшої школи розрахований на профільне навчання учнів 10-11 класів та складений за Типовим навчальним планом загальноосвітніх навчальних закладів III ступеню, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 406 (таблиці 2). Навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. Профільні загальноосвітні предмети - це той цикл предметів, який реалізуватиме цілі, завдання і зміст  конкретного профілю. Профільно вивчатимуться такі предмети:  українська мова та історія України.

Враховуючи кадрове,  навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів як вибірково-обов’язкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть у 10 класі інформатику та технології, а учні 11 класу вивчатимуть інформатику та мистецтво.

Інваріантна частина робочого навчального плану становить 71 години, які забезпечують більш глибоку підготовку старшокласників у тих галузях знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси та здібності:

учні 10 -11 класів вивчатимуть  профільні предмети: українська мова та історія України.

 Про вивчення профільних предметів 10- 11 класах прийнято відповідно заяв батьків та за наявності навчально-методичного забезпечення профільного вивчення предметів, затверджено педагогічною радою.

Варіативна складова робочого навчального плану 10-11-х класів становить 10,5 годин. Зміст варіативної складової конкретизований для  вивчення предметів профілю, враховано кадрове та навчально-методичне забезпечення викладання курсів, введено курси загальнонавчального спрямування для підготовки учнів до державної підсумкової атестації та ЗНО.

Варіативна складова побудована за двома розділами:

І. Додатковий час на вивчення окремих предметів використаний для розширення предметів з профілю: українська мова та історія України

Зміст профільного навчання реалізується системою окремих предметів: кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети.

Додаткові години виділені для   використання для розширення практичної частини з математики та англійської мови:

2. Курси за вибором:

Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення школи, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі для вивчення предметів:

1.  Фізична культура:

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було  максимально враховано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.          

           Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно створюють модельні програми (5 клас), добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій

   Головною метою закладу є підвищення рівня якості навчання та виховання. У цьому напрямку здійснювалася методична робота, були визначені основні напрямки роботи щодо реалізації науково-методичної проблеми: «Організація освітнього процесу на основі визначення та розвитку ключових компетентностей школярів з метою їх життєвого самовизначення і самореалізації»

Методична служба школи творчо використовує особистісно орієнтовну модель підвищення кваліфікації вчителя. Робота будується на досягненнях науки, ППД, системи аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності з підвищення наукового, загальнокультурного рівня педагогічних працівників, удосконалення їх професійної компетенції та підвищення ефективності освітнього процесу.

Школа  працює  за  п’ятиденним  робочим  тижнем,  вихідні  дні  -  субота  і  неділя.

          Відповідно до  Закону  України  ,,Про  освіту”   тривалість  уроку 

в  1  класах  -  35  хвилин,

в  2-4  класах  встановлюється  40  хвилин, 

в 5-11 класах – 45 хвилин.

Розклад дзвінків:

         Учні 1-11 класів розпочинають навчання  о 8.30.

        Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри  та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого  навчальним планом, схвалений педагогічною радою. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Відповідно статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту" навчальний рік розпочинається 1-го вересня святом Днем знань ­ і закінчується не пізніше 1-го липня 2020 року.

І семестр – 01.09.2022 р.– 30.12.2022 р.

ІІ семестр – 16.01.2023 р. – 31.05.2023 р.

Упродовж навчального року для учнів та вихованців проводяться канікули:

-осінні- 24.10.2022 – 30.10.2022;

-зимові- 01.01.2023 - 15.01.2023;

- весняні- 27.03.2023 - 02.04.2023

       З дотриманням законодавства України в частині запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у зв’язку із введенням військового стану в Україні освітній процес у закладі освіти може переходити з очної форми навчання на навчання з використанням технологій дистанційного навчання.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 31 травня 2023 року.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА, ЗНО).

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/ 26602 учні 4,9 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки буде затверджено додатково.

Навчальні екскурсії та навчальна практика за рішенням педагогічної ради проводяться після закінченні навчального року. Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів 5 – 8, 10 класів організовується відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України № 1124 від 02.10.2014 р.

До  навчального плану  додаються переліки навчальних програм, режим роботи закладу, тижневий розклад уроків та структура навчального року.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відділом освіти Вільшанської селищної ради можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.

          Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

Школа працює в одну зміну.

       Згідно статті 12 р.2  Закону  України  ,,Про    освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої  школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.  

        Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

        Поділ  класів  на  групи  при  вивченні  окремих  предметів  здійснюється 

відповідно  до  нормативів,  затверджених  наказами  Міністерства  освіти  і  науки  України  від  20.02.2002   № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.

Педагогічний колектив школи працює над упровадженням ідеї створення позитивного іміджу школи.  Поширює освітній простір навчального закладу, зокре­ма, створює умови для розвитку особи здобувача освіти в процесі на­вчання, створює загальну атмосферу доброзичливості при взаємодії представників різ­них організацій з освітньою установою.

Одним із пріоритетних напрямків освітньої роботи є сприяння творчому розвитку особистості. Педагогічний колектив вивчає пізнавальні інтереси учнів, сприяє інтелектуальному, емоційному та естетичному розвитку здобувачів освіти.

Система методичної роботи в закладі — це частина роботи з педагогічними кадрами, частина роботи з підвищення професійної майстерності педагога, бо творчого учня може виховати лише твор­чий учитель, який сам є особистістю.

Виявляти, розвивати й зрощувати твор­чі паростки в особистості вчителя основне завдання методичної служби закладу.

Центром методичної роботи закладу є методичний кабінет. Саме тут зосереджена необхідна методична література. У закладі працюють 4 методичні хаби. Головним у їх діяльності  є робота над реалізації проблеми шко­ли, організація самоосвітньої діяльності вчителів, вивчення та впровадження ППД, розробка та опрацювання інстру­ментарію окремих тем програми, вивчен­ня державних нормативних документів у галузі освіти.

 Більшість засідань методичних хабів учителів носить прак­тичний характер, проходить у формі ділових ігор, панорам творчих ідей, творчих звітів, круглих столів, ток-шоу, методичних рингів, моделювання ре­альних педагогічних ситуацій тощо.

  Адміністрація закладу надає можливість педагогам  відві­дувати уроки вчителів, які де­монструють нові форми й методи роботи з учня­ми, сучасні прийоми педагогічної техніки, високу результативність роботи вчителя й учнів.

Діюча система методичної роботи з педагогічними кадрами позитивно позначається на професійному становленні та розвитку педа­гогічних кадрів.

 Протягом останніх років заклад ефективно працює над впровадженням інноваційних методик навчання та виховання на основі компетентнісного підходу, а саме технологій критичного мислення, інтерактивні технологій, методу проектів, про що свідчать високі результати стану вивчення викладання предметів, моніторингові дослідження.

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

         На рівні закладу  розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє  судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності закладу відповідає ідеальній "моделі" випускника. При цьому об’єктами, механізмами  та термінами  контролю є :

- кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років та 30 годин щороку, атестація – 1 раз на 5 років,  добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки,  участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно - правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);

- матеріально-технічне  забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека, сучасна їдальня, наявність Інтернету – 2 рази на рік);

- якість проведення навчальних занять (моніторинг системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років,  різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

- моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

- продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами -  1 раз на рік).

Розділ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

         Виховання здобувачів освіти  у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.        

Освітній процес у школі зорієнтований  на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від  їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію освітнього середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку здобувачів освіти.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово -інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес здобувачів освіти до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,  квести, інтерактивні уроки  (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.  Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення здобувачів освіти з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Здобувачі освіти одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати здобувачам освіти  практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором дітьми по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Здобувачі освіти можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

        Реалізація змісту освіти у закладі та досягнення прогнозованого результату його роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН України та переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2022/2023 навчальному роц.

Додаток 1

До типового навчального плану

для початкової школи

Навчальний план початкової школи

В′язівського  ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Вільшанської селищної ради

Звенигородського району Черкаської області

на 2022-2023 навчальний рік

Додаток 2

Навчальний план базової школи

В′язівського  ЗЗСО І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради

Звенигородського району Черкаської області

на 2022-2023 навчальний рік