Project news
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Voting
Як Вам новий сайт?
Total 22 common:people_all_forms

Про профілактику залучення учнівської та студентської молоді до небезпечних субкультур

Date: 6 березня 2023 о 20:10

Складна воєнна ситуація в нашій країні спричинила поширення агресивної субкультури серед підлітків та учнівської молоді.

Як уже відомо, минулими вихідними підлітки масово збирались у центрах
українських міст і готувались влаштувати сутички та бійки. Правоохоронці не
допустили конфліктів і понад 700 учасників масового зібрання затримали й
передали ювенальній поліції. Більшість із затриманих – це неповнолітні. За
такі дії передбачено як адміністративну (для батьків неповнолітніх), так і
кримінальну відповідальність, яка наступає із 14-ти років.

Затримані називають себе учасниками «ПВК Рьодан» — це нова субкультура, яка натхнена японським аніме та поширилась нещодавно у росії. Правоохоронці переконані, що дії «ПВК Рьодан» — це спроба росіян використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.

Однією з причин того, чому неповнолітні стали жертвами провокацій, є  гостра реакція підлітків на події сьогодення, необхідність виливу негативних емоцій, які супроводжують проживання подій війни. Під час збройного конфлікту їхня емоційна нестабільність зростає в рази. Оскільки підлітки мають недостатній життєвий досвід і не завжди здатні виважено аналізувати події, ворог запускає небезпечні течії, орієнтуючись на емоційно нестабільну незрілу аудиторію. (Більш детальна інформація розміщена на сайті Національної поліції України. Ресурс доступу: https://www.npu.gov.ua/news/zablokovano-18-kanalivta-hrup-stvorenykh-dlia-destabilizatsii-vnutrishnoi-sytuatsii-v-ukraini-chereznovyi-molodizhnyi-rukh-natspolitsiia)

Беручи до уваги сказане вище рекомендуємо педагогічним працівникам, спеціалістам психологічної служби провести роз’яснювальну роботу з батьками щодо попередження потрапляння підлітків та молоді до таких груп.

У першу чергу батькам або особам, що їх замінюють, та дорослим, які беруть участь у вихованні дитини, варто приділяти більше уваги психологічному стану дитини.

Батькам слід пам’ятати про те, що залученню сина чи доньки до агресивних субкультур сприяє недостатня увага до дитини саме з боку найближчих людей!

Передумовою є психологічне неблагополуччя підлітка чи юнака, що може бути пов’язане з підсвідомим бажанням вилити злість до ворога назовні. Але злість та агресія часто спрямована на невинних, не причетних людей. Такі прояви є ознаками стресових станів у підлітків та молоді в період війни.

Також ми враховуємо, що основною формою взаємодії школярів є онлайн спілкування, миттєве інформування через мережу, вміле використання піддатливості підлітків «яскравим образам» та «сміливим вчинкам» (саме на це розраховують ті, хто підштовхує наших підлітків та молодь до бійок, знущань, принижень, насаджування «ролі суддів» стосовно інших людей).

Які дії закладу освіти?

По-перше – розібратися самим із отриманою інформацією. Варто розуміти, що підвищена увага до подій може обернутися на рекламу течії для дітей та молодших підлітків, які бездумно наслідують поведінку старших. Інформування педагогічних працівників та батьківської громадськості з означеної проблеми має іти лише на рівні дорослих відповідальних громадян! У закритих групах педагогічних колективів, батьківських групах варто розмістити перевірену офіційну інформацію щодо означених фактів, ймовірних причин та наслідків протиправних дій.

Не допускати акцентування уваги підлітків на означеній проблемі та героїзації різних форм ризикованої поведінки. Не варто детально розглядати будь-які конкретні випадки агресивних випадів. Також не слід постійно надавати школярам одну й ту саму інформацію з різних джерел. Трапляється, що за тиждень підлітки чують про це від класного керівника, соціального педагога, психолога, директора. Це може призвести до перенасичення та викликати бажання взяти участь у таких угрупуваннях, або створити їх самим!

По-друге – команді закладу освіти в складі працівників психологічної служби, класних керівників/вихователів варто  зробити наступне:

  • вивчити становище дитини у структурі неформальних відносин;
  • спостерігати за сімейною ситуацією в умовах війни;
  • цікавитися подіями, які відбуваються в житті учня (переїзди, розлучення або роз’єднання родини, втрати близьких або рідних тощо) і його реакцією на ці події;
  • бути уважними до висловлень школяра щодо його прагнень помститися ворогам нашої держави, ненависті до будького, хто «не є українцем».

Такий супровід необхідно здійснювати постійно - під час навчальних занять, годин спілкування з класом (групою). Головне завдання педагогічного працівника сьогодні – бути уважним до дрібниць, тому що дрібниці варті здоров’я і життя наших дітей!

Третій аспект – розвивальна діяльність стосовно підлітків та молоді, а саме:

  • розвиток навичок міжособистісного спілкування, емпатії, способів подолання конфліктів;
  • виховання культури поводження у мережі Інтернет – у соціальних мережах, на сайтах, віртуальних ігрових майданчиках;
  • формування стресостійкості та життєстійкості, уміння долати життєві кризи та діяти у випадках без пекових загроз.

Рекомендуємо проводити заняття чи зустрічі-обговорення на теми, які частково чи опосередковано пов’язані з діяльністю агресивних субкультур: «Безпека підлітків в Інтернет-групах», «Цінність живого спілкування», «Критичне мислення», «Як працюють маніпуляції», «Кроки до відповідальних рішень» тощо. Використовувати ігрові та інтерактивні методи організації роботи, які допоможуть установити та підтримати довіру в стосунках із вихованцями. Сприяти організації конструктивного проведення дозвілля, спрямувати вільний час підлітків на реалізацію національно-патріотичних проєктів, соціальної активності, акції на допомогу ровесникам, молодшим чи старшим людям, які потребують підтримки.

Необхідно доводити до відома дітей, що люди, які їм пропонують протиправні дії, мають на меті зашкодити всій нашій державі в цілому, ослабити її через підлітків та молодь! Обов’язково проінформувати дітей про те, що у випадку погроз чи небезпеки вони можуть звернутись за допомогою до дорослих: батьків, педагогів, рідних, а також за телефонами відділень ювенальної превенції свого населеного пункту, Національної дитячої «гарячої» лінії (додаток).

На допомогу педагогічним працівникам пропонуємо перелік джерел із профілактики, просвіти всіх учасників освітнього процесу з означеної теми (додаток 4 стор.).

Пам’ятайте - діти, підлітки, молодь – найбільш вразлива категорія населення нашої держави сьогодні, оскільки потребує нашого постійного супроводу, уваги та підтримки! Саме на них спрямована агресивна пропаганда ворога. Нам із вами, шановні керівники та педагогічні працівники, батьки підлітків та молодих людей Незламної України, надане право зберегти і виховати майбутнє покоління Вільної Європейської Держави.

Враховуючи вище зазначене

  1. Просимо довести лист до кожного педагогічного працівника закладів освіти області.
  2. Рекомендуємо якнайшвидше провести роз`яснювальну роботу з учасниками освітнього процесу з означеного питання.
  3. Про результати поінформувати навчально-методичний центр психологічної служби КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради» до 13 березня 2023 року на електронну адресу навчально-методичного центру психологічної служби інституту (nmcps_cherkasy@ukr.net).

            Ректор                                                                       Наталія ЧЕПУРНА

Світлана ХАРИТОНОВА (0472) 64-41-07

Валентина КУДІН (0472) 64-01

Додаток

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ АГРЕСИВНИХ ПРОЯВІВ У СЕРЕДОВИЩІ ПІДЛІТКОВИХ СУБКУЛЬТУРНИХ ОСЕРЕДКІВ

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно), Messenger @childhotline.ukraine, Instagram @childhotline_ua, Telegram @CHL116111.

2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).

3. Поліція: 102.

4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з батьками (https://secrets.1plus1.ua/).

6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.

7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.

8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.

9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0 800 505 085.

10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.

11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього насильства – 15 47.

12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини: (044) 255 76 75.

13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua, https://eo.gov.ua/).

14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству (https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).

15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та ЗПТ: 0 800 507 727.

16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх до молоді), supportME (від фахівців).

17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.

18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527 (безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00, сб. з 10:00 до 18:00).

19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.

20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).

21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0 800 211 444.

22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).

23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний багатоканальний номер: 0800 50 18 92.

24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-itseems-to-me/).

25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).

26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді (https://t.me/poruch_me).

27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн (https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).

28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).

29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію, за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).

30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).

31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).

32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» (https://rozirvykolo.org/mental-support/).

33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).

34. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).

35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт Фонду (https://veteranfund.com.ua/).

Матеріали ЗМІ:

Важливо!!! До уваги батьків та учнів!!! URL: https://cutt.ly/n8WuwMe

Поліція Київщини закликає батьків захистити дітей від ворожих проявів підозрілих субкультур. [Інфографіка]. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/79316/

«Редан»: чому російська субкультура поширюється в Україні. URL: https://cutt.ly/V8WtO97

Рух «ПВК Редан» в Україні: поліція оприлюднила поради для батьків. URL: https://cutt.ly/N8WtF1E

Що таке ПВК «Редан» та як воно пов'язане з аніме та росією. URL: https://cutt.ly/e8WtLWj

Як говорити з підлітками про «Редан»: поради від ювенальної поліції. URL: https://cutt.ly/08WtC9x

Рекомендована література:

Божек П. М. Роль соціальних медіа технологій у формуванні молодіжних субкультур у інтернет соціальних мережах. Лебедин, 2012. 28 с. URL: https://cutt.ly/w8Wt1Jw

Бочелюк В. Й., Бочелюк В.В. Дозвіллєзнавство. Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 208 с. URL: https://infotour.in.ua/bocheluk.htm

Гридін С. Не такий. Повість для підлітків, які шукають себе. Львів: Видавництво Старого Лева, 2013. 176 с. URL: https://massolit.site/book/ne-takij/reading

Джилліген Дж. Запобігання насильству. [пер. з англ. В. Штенгелов]. Київ : Сфера, 2004. 168 с.

Дерев’янко С. П. Психологія молодіжних субкультур : Навчально-методичні рекомендації. Чернігів : НУЧК імені Т.Г. Шевченка, 2019. 76 с. URL: https://cutt.ly/88Wt8u7

Душина В. А. Соціалізація дітей старшого дошкільного віку у просторі дитячої субкультури. Харків, 2012. 69 с. URL: https://cutt.ly/28Wy0nw

Журавель Т. В. Використання інтерактивних методів та мультфільмів у профілактиці ризикованої поведінки : [метод. посіб.] / Журавель Т. В., Лях Т. Л., Нікітіна О. М. ; за ред. Т. В. Журавель. Київ : 2010. 168 с. URL: https://cutt.ly/S8Wosmz

Калініченко Я. О. "Агресивні" підліткові субкультури, що набувають популярності у сучасних умовах. "Офники" та "ПВК Редан". URL: https://cutt.ly/z8Wt6xS

Кошова І. В., Кресан О. Д. Психологія девіантної поведінки: Навчально-методичний посібник. Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2021. 226 с. URLhttps://cutt.ly/X8Wpcbc

Лобанова А. С., Калашнікова Л.В. Робота з підлітками-девіантами: соціологічний та психологічний аспекти: підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: Вид-во «Каравела», 2017. 470 с. URL: https://cutt.ly/C8WyyT2

Ломова Т. О. Методологічні основи та методичні процедури організації психокорекційної роботи з попередження агресивної поведінки підлітків. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Київ, 2006. Т. VIII, част. 8. С. 137 – 144.

Ми громадяни. Ми європейці : посібник з громадянської та європейської освіти. URL: http://www.literacy.com.ua/index.php

Молодіжні субкультури або неформали: погляд на проблему / Упорядник: Л. Л. Халецька. Полтава: ПОІППО, 2008. 53 с. URL: https://cutt.ly/s8Wyal8

Мукомел С. А., Стромило А. П. Дослідження впливу ЗМІ на формування агресивності та насильства дітей різних вікових періодів. Черкаси. URL: https://cutt.ly/i8Wyh1d

Мусієнко О. В. Молодіжні субкультури. Хто вони? [Розробка уроку]. Кривий ріг, 2019. URL: https://cutt.ly/X8WyxVU

Народна культура українців : життєвий цикл людини : історико-етнологічне дослідження у 5 т. / Наук. ред. М. Гримич. Київ : Дуліби, 2008. Т. 1. : Діти. Дитинство. Дитяча субкультура. 2008. 400 с. 9. URL: https://cutt.ly/B8Wae1g

Ортега-і Гасет Х. Вибрані твори. Київ, 1994. URL: https://cutt.ly/M8WaJEN

Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник. / Андрєєнкова В. Л., Мельничук В. О., Калашник О. А. К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2019. 132 с. URL: https://cutt.ly/U8Ws6KU

Профілактика агресивної поведінки підлітків засобами інтернет технологій як напрям діяльності соціального педагога школи : магістерське дослідження. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. URL: http://agressio.alexstudio.biz/?p=416

Реслер Т. В. Особливості агресивної поведінки підлітків в період вікової кризи : матеріали наукової інтернет-конференції. URL: https://cutt.ly/Q8WyQAN

Слюсаревський Н. М. Субкультура як об’єкт дослідження. Соціологія : теорія, методи, маркетинг. 2002. №3. С. 117-128. URL: https://cutt.ly/U8WdaFv

Татенко В. Соціальна психологія впливу : монографія. Київ: Міленіум, 2008. 216 с. URL: https://cutt.ly/08Wd0TP

Фесун С. Є. Молодіжні субкультури : за і проти. Черкаси: Черкаський методичний кабінет установ освіти, 2015. 240 с. URL: https://cutt.ly/X8WyYSg

Щербина Д. В. (2020). Молодіжні субкультури та їх представлення в інтернет просторі. Київ, 56 с. URL: https://cutt.ly/J8WyAi0

Rosenberg Marshall B. Nonviolent Communication: A Language of Life – 2nd ed., 2003. URL: https://cutt.ly/R8WyLuA

Comments:
Only authorized users can leave comments.